Рекомендації батькам щодо профілактики суїцидальної поведінки підлітків

Рекомендації  для батьків щодо здійснення профілактики та корекції суїцидальної поведінки підлітків

Підлітковий вік – гострий і напружений період переходу від дитинства до дорослішання, що супроводжується якісною перебудовою  усіх сторін розвитку особистості. Його часто називають кризовим, оскільки організм має підвищену чутливість до якихось певних зовнішніх і внутрішніх впливів, які саме в цей час призводять до дуже важливих, безповоротних наслідків.

Саме у цей період відбувається усвідомлення дитиною своєї індивідуальності, змінюється її ставлення до навколишнього світу, до себе, до інших людей, відбувається перебудова потреб та мотивів, поведінки. Водночас змінюються вимоги суспільства до підлітка. У зв’язку з цим підлітку необхідно погоджувати свої потреби з очікуваннями оточуючих та вимогами соціальних норм. Необхідність такого погоджування часто пов’язана із значними труднощами, які і стають причиною виникнення суперечностей у розвитку підлітка. Ці суперечності можуть протікати в гострій формі, зумовлюючи сильні емоційні переживання, порушення у поведінці  учня, у його взаєминах з дорослими та ровесниками. Стан стресу, нервового напруження, неврівноваженості є впливовим чинником, який зумовлює різні зрушення в психічній сфері особистості, може провокувати до суїцидальних думок і фантазій.

В підлітковому віці немає відпрацьованих способів вирішення проблем, коло спілкування, найчастіше, обмежується однолітками, перед якими постають такі самі питання. А дорослі не завжди розуміють проблему та не готові надати підтримку. Отже, в надзвичайно бурхливий період свого життя підліток залишається сам на сам зі своїми проблемами. У цілому ряді випадків підлітки вирішуються на самогубство через байдужість та жорстокість дорослих. На такий крок, як правило, вирішуються замкнуті, ранимі за характером підлітки, які страждають від самотності і почуття власної непотрібності, що втратили сенс життя.

Психологічний сенс суїциду найчастіше полягає в реакції на афект, знятті емоційної напруги, відходу від тієї ситуації, в якій підліток опиняється поза власної волі.

Причини, які призводять до трагічної загибелі дітей і підлітків, різні, до того ж вони відрізняються від дорослих причин.  Нерідко сам перехідний вік стає причиною емоційного стресу. На жаль, саме підлітки  найчастіше опиняються у кризовому стані, який супроводжується сильними емоційними переживаннями, появою таких почуттів, як спустошеність, відчуженість, самотність  може призвести і до втрати сенсу життя. Метою суїциду є знаходження рішення. Суїцид не є випадковою дією. Його ніколи не роблять безглуздо чи безцільно. Він служить виходом з ускладнень, кризи або нестерпної ситуації. Стимулом до скоєння суїциду є нестерпний психічний (душевний) біль, від чого він прагне втекти.

 

Психологи виділяють основні мотиви суїцидальної поведінки серед школярів:

·         переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливість бути зрозумілим;

·         реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

·         переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків;

·         почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;

·         страх перед покаранням, приниженням, глузуванням;

·         страх втратити своїх рідних;

·         любовні невдачі, небажана вагітність;

·         бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

·         наслідування «героїв» небезпечних ігор з Інтернету,  кінофільмів, книжок.

 

Щодо останнього мотиву, то психологи давно помітили пряму залежність між кількістю самогубств, які демонструють телебачення та інші засоби інформації, і реальною кількістю самогубств у суспільстві.

 

Як помітити суїцид, який наближається?

Суїцидальні наміри дитини можна визначити за такими ознаками:

Словесні ознаки.

Той, хто готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Він може:

·         Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».

·         Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».

·         Багато жартувати на тему самогубства.

·         Проявляти нездорову зацікавленість питаннями смерті.

 

Поведінка та зовнішній вигляд.

Людина, яка готується до самогубства, може:

·         Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.

·          Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:

·         в їжі – їсти замало або забагато;

·         у сні – спати занадто мало або занадто багато;

·         у зовнішньому вигляді – стати неохайним;

·         у шкільних звичках – пропускати заняття, несподіване погіршання успішності, не виконувати  домашніх завдань, втрата інтересу до улюблених занять, уникати спілкування з однокласниками,

·         замкнутися, відсторонитися від родини й друзів;

·         бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.

·         проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.

·         мати сумний вираз обличчя (скорботна міміка), пригнічений настрій.

 

Емоційні порушення– апатія; схильність до самотності й відчуження; збуджений або агресивний стан; розмови про смерть, записки про самогубство, малюнки в чорному світлі, що відображають жорстокість, особливо спрямовану на себе; розкаяння; відчуття безнадійності, тривога, депресія, плач без причини; самоїдство.

 

Ситуаційні ознаки:
Зважитися на самогубство може той, хто:

·         постійно ізольований в соціумі  (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленим;

·         живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема);

·         почуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного;

·         робив  раніше спроби суїциду;

·         має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини;

·         переніс  важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).

 

Небезпечні ігри в соцільних мережах: як уберегти дітей?

Останнім часом в соціальних мережах з’являються   небезпечні  ігри для дітей та підлітків. У цих смертельних ігор багато назв : «Синій кит», «Тихий будинок», «Рожева фея», «Розбуди мене о 4:20», але результат завжди однаковий – закінчене життя і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям.

Насамперед слід зазначити,  що ті, хто придумує такі ігри, тонко розбираються в психології підлітків, – вони тиснуть відразу на три больових точки. По-перше, тиснуть на свідомість дітей, мовляв (ти слабодухий і не можеш це зробити, тобі це «слабо») –і  багато підлітків виконують завдання, щоб довести собі і комусь свою силу.  По-друге, вони вміло маніпулюють дітьми – страх втратити рідних сильніший за страх власної смерті. По-третє, вони підносять самогубство як відхід від всіх проблем в житті, допомогу і полегшення. Зазвичай школярі хочуть самоствердження і проявити себе, тому беруть участь в подібних іграх. Найбільше шансів потрапити у «сині кити» – у дітей 5-8 класів(так як ще не розуміють загрози від кураторів гри, і від страху  виконують їхні накази). Старші підлітки вже розуміють, що таке суїцид і усвідомлюють наслідки спричинення собі болю та ушкоджень, а менші – можуть розказати батькам.

 

Психологи зазначають про  4 тривожні сигнали, які вказують на те , що дитина вступила в небезпечну спільноту.

1. Дитина різко стає слухняною, але «відчуженою» (протягом 3-5 днів коло друзів, а головне — інтересів, різко змінився. Підліток стає відстороненим від реального життя і починає погоджуватися з усім, що йому говорять. Адже вважає, що все, що відбувається — неважливо, а головна мета його життя — в віртуальному співтоваристві, де він нарешті зрозумів сенс життя і знайшов однодумців).

2. У підлітка змінюється розпорядок дня (став вечеряти в кімнаті, змінює час відвідувань секцій, в один і той самий час сідає за комп’ютер.

3. Підліток млявий і постійно не висипається, може просипатись надто рано(о 4-й-5-й годині ранку) Цей час обрано спеціально: по-перше, пробудження вночі стомлює дитину і тому вона швидко втомлюється, стає дратівливою і, що потрібно творцям небезпечних сайтів, розчаровується в житті. По-друге, в досвітній період організм, налаштовуючись на пробудження, виробляє адреналін, тому підйом в цей час викликає тривожність і страх про майбутнє.

4. Активні постійно повторювані малюнки ( захопившись чимось, підлітки починають це демонструвати в малюнках. Тривожними сигналами вважаються малюнки метеликів — вони живуть тільки один день, і китів (вони від відчаю викидаються на берег). Це символіка суїцидальних груп.  

 

ВАРІАНТИ ПОРАД І ПРОПОЗИЦІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТЕРПАЄ ВІД СУЇЦИДАЛЬНИХ ДУМОК

1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може, вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.

2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.

3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого – цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.

4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.

5. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитись про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.

6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людини не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.

7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших.

Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю. І якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.

8. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.

9. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, пограй, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, порозгадуй кросворди, помалюй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.

10. Настрій помітно покращиться, якщо їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.

11. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.

12. Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвеній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу.

13. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.

14. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра. Сьогодні існують служби анонімної допомоги людям у кризових моментах життя. Про них можна дізнатися за телефоном міськдовідки, написавши листа до газети або звернувшись до районного (міського, обласного) відділу у справах сім’ї та молоді.

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Коли людина залишається наодинці зі своєю проблемою, то проблема здається надміру великою і нерозв’язною. Зважаючи на загрозу кризового психоемоційного стану для будь-якої дитини у сучасному егоцентричному й агресивному світі, слід заздалегідь налаштувати підлітків на доцільність пошуків допомоги у разі виникнення важких особистих проблем.

Головним превентивним заходом щодо вчинення самогубства постає запобіжне запевнення дитини в тому, що її життя дуже цінне для інших, і завжди, за будь-яких обставин близьке оточення зрозуміє її.

Неодмінною умовою запобігання суїцидальним намірам у дітей та молоді є попередження у них психоемоційних розладів здоров’я. Для цього рекомендуємо:

·         забезпечити їм здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів);

·         пити багато води (не менше 2 л на день);

·         нормоване фізичне навантаження;

·         повноцінний відпочинок, достатній сон;

·         дозований час перегляду телевізора та занять із комп’ютером;

·         контроль за змістом телепрограм, відеокасет, комп’ютерних дисків, відеоігор, книг та журналів тощо;

·         заборону на лихослів’я у домашньому колі;

·         формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки;

·         допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів;

·         розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу;

·         підвищувати авторитете батьків у сім’ї. встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон;

·         ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху;

·         спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;

·         вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;

·         виявляти до дитини ніжні почуття, турботу й увагу;

·         виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя. 

Рекомендації батькам: 

1. ВИСЛУХОВУЙТЕ – «Я чую тебе». Не намагайтесь утішити загальними словами типу «Ну, все не так погано», «Тобі стане краще», «Не варто це робити». Дайте можливість висловитись. Ставте питання й уважно слухайте.

2. ОБГОВОРЮЙТЕ – відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, й це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість.

3. БУДЬТЕ УВАЖНІ до непрямих показників при передбачуваному самогубств. Кожну жартівливу згадку або загрозу слід сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати дорослого за його зайву тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що ви сприймаєте їх серйозно.

4. СТАВТЕ ЗАПИТАННЯ – «Таке враження, що ти насправді говориш…», «Більшість людей замислювались про самогубство…», «Ти коли – небудь думав (думала), як це зробити?» Якщо ви отримуєте відповідь, тоді переходьте до конкретних запитань.

5. ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем – визнайте, що його (її) відчуття дуже сильні, проблеми складні. Дізнайтесь, чим ви можете допомогти, оскільки вам він (вона) уже довіряє. Дізнайтесь, хто ще міг би допомогти цій ситуації.